Нормативно-правова база на 2024-2025 навчальний рік.
Тривалість навчального року
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» 2024/2025 навчальний рік в закладах загальної середньої освіти триватиме з 02.09.2024 до 30.06.2025. Залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці військовим адміністраціям за участю засновників закладів загальної середньої освіти доручено забезпечити організацію початку навчального року.
Підготовка закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону
З метою своєчасного та якісного прийому готовності закладів освіти та проходження осінньо-зимового періоду в умовах воєнного стану та віялових відключень або повного блекауту у листі від 05.06.2024 №1/9979-24 МОН рекомендувало використовувати інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності (лист МОН від 22.07.2022 № 1/8462).
Докладніше цей лист ми розглянули у нашій статті «Підготовка до нового навчального року: цивільний захист, охорона праці та безпека життєдіяльності».
Перший урок у новому 2024/2025 навчальному році
Відповідно до розпорядження КМУ від 21.06.2024 № 570 та листа МОН від 23.08.2024 № 1/15281-24 перший урок у новому 2024/2025 навчальному році пропонується присвятити вшануванню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Під час підготовки та його проведення МОН рекомендує скористатись методичними рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті для закладів освіти «Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)».
Вимоги до організації різних форм навчання в комунальних ЗЗСО
Наказом МОН від 07.08.2024 № 1112 затверджено Порядок та умови здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Цим документом визначено умови для організації очної та дистанційної форм навчання в закладах освіти, які повинні бути реалізовані станом на дату початку 2025/2026 навчального року, й підстави для зупинення діяльності ЗЗСО.
Проте у листі МОН від 23.08.2024 № 1/15281-24 наголошено на тому, що у 2024/2025 навчальному році цей наказ має бути запроваджений в регіонах, де дозволяє безпекова ситуація, та у ЗЗСО, в яких створені безпечні умови для учасників освітнього процесу.
Докладніше цей наказ ми розглянули у нашій статті «Вимоги до організації освітнього процесу за новим Порядком: огляд наказу МОН №1112».
Визначення структури навчального тижня та форм організації освітнього процесу
Згідно з листом МОН від 23.08.2024 № 1/15281-24 структуру і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними та форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу освіти з урахуванням таких факторів:
- часу, передбаченого освітньою програмою;
- обсягу навчального навантаження, встановленого навчальним планом;
- вікових та індивідуальних особливостей учнів;
- особливості регіону, у якому розташований заклад освіти.
- Зарахування, відрахування та переведення учнів
Наказом МОН від 20.05.2024 №714 було затверджено Зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (набув чинності з 01.08.2024). Згідно з ним рух учнів у закладах освіти має здійснюватись виключно з використанням програмно-апаратного комплексу «АІКОМ» або відповідних освітніх інформаційних систем.
Докладніше цей наказ ми розглядали у статті «Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів: ключові зміни та нововведення».
Формування мережі 1-х класів
Відповідно до частин першої та другої ст. 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту. Ця норма набирає чинності з 01.09.2024 й буде застосовуватись тільки 1-х класів, учні яких розпочнуть навчання у новому 2024/2025 навчальному році.
У листі МОН від 05.06.2024 № 1/9930 надано роз'яснення щодо формування мережі та розподілу освітньої субвенції.
Облік дітей дошкільного та шкільного віку
Постановою КМУ від 05.09.2023 №985 було внесено зміни до Постанови КМУ від 13.09.2017 №684 та затверджено нову редакцію Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів (набув чинності 01.07.2024).
Проте слід звернути увагу на те, що нещодавно МОН запропонувало для громадського обговорення проєкт постанови КМУ щодо внесення змін до цього документа. Зокрема пропонується зменшити терміни опрацювання і передачі інформації про дітей, не охоплених навчанням (до 5 днів) та доповнити термін «діти шкільного віку» (діти шкільного віку - діти віком від семи років (яким на початок навчального року виповнилося сім років) або восьми років (для дітей з особливими освітніми потребами) до 18 років, які повинні здобувати повну загальну середню освіту).
Докладніше цю Постанову ми розглядали у статті «Облік дітей дошкільного та шкільного віку: як зміниться Порядок у 2024 році».
Медичні огляди дітей для зарахування до закладів освіти
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.07.2023 №1351 затверджено Порядок проведення медичного огляду дітей та інших осіб для зарахування їх до закладу освіти, дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, який набув чинності з 01.10.2023. Зокрема у наказі визначено правила та процедуру проведення попередніх та медичних оглядів перед вступом до 1-го класу ЗЗСО та ЗДО й викладено нову редакцію форми первинної облікової документації № 086/о «Медична довідка (лікарський консультаційний висновок)» .
Докладніше цей документ ми розглядали у статті «Медичні огляди дітей для зарахування до закладів освіти: новий порядок проведення».
Освітня програма та навчальний план для учнів 5-9 класів НУШ
Наказом МОН від 09.08.2024 №1120 затверджено нову редакцію Типової освітньої програми для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти. Цей документ є ключовим для організації освітнього процесу, адже він містить комплекс головних освітніх компонентів. Він окреслює підходи до розроблення освітніх програм закладів освіти, визначає вимоги до здобувачів освіти та обсяг навчального навантаження, містить рекомендовані форми організації освітнього процесу та опис інструментарію оцінювання.
У статті «Складаємо освітню програму та навчальний план для 5-9 класів НУШ за новими вимогами» ми підготували вибірковий огляд Типової освітньої програми та розглянули Типовий навчальний план для класів з українською мовою навчання.
Оцінювання результатів навчання та оформлення Свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів НУШ
Наказом МОН від 02.08.2024 №1093 скасовано наказ МОН від 01.04.2022 №289 та затверджено рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів НУШ. У документі визначено загальні та галузеві критерії оцінювання, правила та процедуру проведення оцінювання й змінено форму документа, який демонструє навчальний поступ учня.
Докладніше ці рекомендації ми розглянули у нашому матеріалі «Оцінювання результатів навчання та оформлення Свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів НУШ: нові вимоги та підходи».
Інклюзивне навчання
У червні 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та затвердив операційний план заходів з її впровадження у 2024 - 2026 роках. Зокрема нею передбачено унормування питання введення посад вихователя ЗЗСО та асистента вихователя ЗЗСО й розробка нормативних актів щодо їх оплати праці, забезпечення наявності інклюзивних та/або спеціальних груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти.
Докладніше цей документ ми розглядали у статті «Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року: огляд інновацій».
Нещодавно МОН та Український інститут розвитку освіти презентували методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів із ООП. Цей документ містить практичні інструменти та поради, які дозволять в умовах інклюзивного навчання адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб кожної дитини та відстежувати її прогрес.
У статті «Оцінювання учнів із ООП: особливості, підходи та практичні інструменти» ми підготували огляд основних аспектів, що стосуються вибору відповідних форм і методів оцінювання.
Пріоритетні напрями роботи психологічної служби
У листі ДНУ «ІМЗО» від 08.08.2024 №21/08-1233 надано аналітичні матеріали про діяльність психологічної служби в системі освіти України і рекомендації щодо пріоритетних напрямів психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу в 2024/2025 навчальному році. Фахівцям рекомендовано проводити роботу за такими напрямами:
- навчальна діяльність. План роботи фахівця має обов’язково містити питання подолання наслідків травматичних інцидентів, налагодження комунікації із надолуження освітніх втрат, рекомендації педагогам тощо. З метою стабілізації психоемоційного стану учнів рекомендується впроваджувати «годину психолога/соціального педагога» (не менше ніж 1 раз на місяць для кожної групи/класу. Цей час потрібно врахувати у плані роботи закладу освіти в частині позакласної роботи);
- просвітницька робота. Першочерговим завданням для фахівців психологічної служби є проведення у закладах освіти воркшопів, майстер-класів, практичних семінарів з питань збереження психічного здоров’я для всіх учасників освітнього процесу, але особливо для підлітків;
- діагностична робота. Працівникам психологічної служби рекомендовано застосовувати у своїй діяльності методичні рекомендації, орієнтовні циклограми діяльності працівників психологічної служби закладів освіти різних типів, розроблені Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи;
- профілактична робота. Для організації належного психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу рекомендовано вжити заходів щодо побудови безпечного, мирного освітнього середовища, яке передбачає впровадження технології вирішення конфліктів та подолання правопорушень, злочинності серед неповнолітніх;
- корекційна робота. У рекомендаціях наголошено на тому, що фахівці психологічної служби не повинні виконувати обов’язки дефектолога, логопеда чи корекційного педагога і проводити корекційні заняття;
- консультування;
- зв'язки з громадськістю;
- організаційно-методична робота.
Вивчення навчального предмета «Захист України»
Наказом МОН від 08.08.2024 № 1116 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельній навчальній програмі «Захист України. Інтегрований курс» для закладів, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти (авт. Борохович І. В., Коваленко А. О., Когут І. Б., Лісовий О. В., Сісецька В.І., Семенів Є. М., Сердюк І. О., Совсун І. Р., Хмельницький В. В., Шиян О. І. та члени робочої групи МОН). Для ефективного втілення програми освітній процес має бути організовано у тренінговій формі в освітньому просторі (осередку) й може бути реалізованим в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Рекомендується надавати перевагу практичній спрямованості, інтерактивним, дослідницьким, проєктним видам навчальної діяльності. Для закріплення відпрацювання практичних умінь та навичок обов’язкове проведення навчально-польових зборів або тренінгових занять
З метою професійного розвитку педагогічних працівників закладів освіти наказом МОН України від 16.08.2024 № 1151 затверджена Типова програма підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують викладання навчального предмета «Захист України».
Освітня програма складена на 2024-2025 навчальний рік і затверджена рішенням педагогічної ради від 31.08.2024 (протокол № 4 ).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.